Часто християни висловлюються «то гріх, бо так кажуть…», але самі не розуміють, що таке гріх і в чому гріховність даних вчинків… Сьогодні хочемо звернути увагу на статеві гріхи. Адже поширеною є думка, що статевий потяг, як і спрага, є природнім, і його слід задовольняти. Тоді логічно виникає запитання, але ж чим людина відрізняється від тварини? Святі отці навчають, що людина відрізняється від тварини тим, що може володіти своїми бажаннями, володіти собою і нести відповідальність за свої дії. Сучасному християнину, який, може, і не знає всіх заповідей Божих, стає незрозумілим таке пояснення. Церква про тяжкі гріхи, і чи має взагалі вона право втручатися в інтимне життя своїх вірних ми довідаємося з уст о. Тараса Галавая. – Дехто навіть із християн вважає, що гомосексуальність є внутрішнім станом людини, причому у більшості випадків вродженим. Однак з Біблії відомо, що Бог створив Адама і дав йому дружину Єву та сказав: «Плодіться і розмножуйтеся». Отче, як є насправді? – Ми мусимо відділити правдиву природу людини від проблем, які нашаровуються через пристрасті. Проблем, які потім призводять до хвороб. Ми знаємо від святих отців, що правдива причина кожної людської проблеми чи навіть хвороб це все ж таки гріх. Тому ми не можемо сказати, що то є внутрішній стан людини. Ми мусимо зрозуміти, що природа гріха це не є вроджене, є схильність до гріха, і від цього мусимо починати все. Коли ми говоримо про Адама і Єву. Бог не сотворив двох чоловіків і двох жінок, щоб це була природа наша. Бог сотворив Адама і Єву, одного Адама і одну Єву. Сотворив чоловіка, і дав їй помічницю – жінку. Коли Бог благословив їх, сказав: «Плодіться і розмножуйтеся та наповняйте землю». Два чоловіки не можуть дати потомства, дві жінки не можуть дати потомства. Вже це вказує, на щось ненормальне і неприродне. Два чоловіки, не даючи потомства, не є благословенні. Бог благословляє чоловіка через його потомство. Жінку – через її потомство. Сім’ю – через її потомство. Трапляється, що людина намагається собі придбати потомство. Наприклад, два гомосексуалісти винаймають собі жінку, дають своє сім’я, і кажуть, що це їхня дитина. Буває, що дві жінки через штучне запліднення у пробірці мають дитину. Але це – «вирване з рук Божих» потомство. Люди, схильні до содомського гріха, є хворими. Коли говоримо про гомосексуалізм чи лесбіянство, мусимо говорити про хворобу не так тіла, як душі – психологічну чи психічну, а навіть і фізіологічну. Ми ведемо мову не про психічне захворювання, а про духовне. Про психічні захворювання я, як священик, не можу судити, а про духовні захворювання – можу. Гомосексуалізм чи лесбіянство – духовна хвороба, і саме так ми повинні до неї ставитися. Це не означає, що ми людину маємо зневажати. Але мусимо з’ясувати для себе, що нема чим пишатися, коли ти хворий. Варто зрозуміти таких людей, адже вони мають комплекс стосовно інших, це є їхній хрест. Як підсумок треба вести мову про те, що є духовне каліцтво, психологічна проблема, яка може перерости і в психічну. Я сповідав людей, котрі мали такі проблеми. Що їм можна порадити? Поки ти борешся і розумієш цю проблему, молися, проси Бога, шукай лікарів і Бог тебе визволить: через молитву і лікування Але не говори, що то є нормальна річ. – Як на вашу думку, чому люди стають схильними до содомського гріха? – Людська природа після гріхопадіння більше схильна чинити зло, аніж добро, йти за власними насолодами. Тому люди схильні грішити. Є книжки, які описують боротьбу з власними пристрастями, боротьбу з пожаданнями свого тіла. Щодо людей, котрі мають такі проблеми, то, найперше, вони мають гріх нечистоти, гріх розпусти. Також ми мусимо сказати, що гріх розпусти – протиприродній. Хто хоче зійтися, як чоловік з чоловіком чи як жінка з жінкою, ми мусимо найперше сказати: «Не чужолож». Потім: «Не чужолож у неприродній спосіб». Знаємо з Біблії про Содом і Гомору, котрі настільки потонули у розпусті, що були стерті з лиця землі. Чому так сталося? Бо не було навіть двох людей, котрі би не грішили там. Будь-яка людина, що потрапляла у ці міста, ставала такою, як їх мешканці. Там були всі роди гріхів: не тільки сексуальних, бо гріх один не ходить. Доходило до того, що Бог послав у Содом і Гомору двох ангелів. Вони прийшли до міста в образі подорожніх. У той же вечір під хатою Лота зібралися люди і вимагали видати їм цих двох чоловіків, щоб їх зґвалтувати. Тоді Бог спалив ці два міста. Загинули всі, крім Лота. Якби Бог був цього не зробив, в Содомі і Гоморі та поза тими містами ніхто би не спасся, бо зло би поширювалося. Тому Бог не раз припиняє зло кардинальним способом. Люди стають виконавцями содомського гріха тому, що вони хочуть грішити. Кожна людина має вільний вибір. Дехто з гомосексуалістів каже: «Чому мені Церква не дозволить шлюб з чоловіком, щоб я не грішив?». Чисто по-людськи можна зрозуміти тих людей. Я знаю їх душевні терпіння, бо вони приходили до мене на сповідь. Їх не можна засуджувати, бо це є важка духовна хвороба. Але з іншого боку, людина не може вінчатися з другою людиною тієї ж самої статі. Бог чітко це постановив. Мета шлюбу – потомство, а не секс. І мета сексу – потомство. Неможливо створити «повноцінну» сім’ю, в якій – дві мами, або два батька. Чи благословенний такий шлюб Богом потомством? Ні. Бо сама природа говорить, що такий шлюб не може бути благословенним. Статевий потяг є в кожної людини, але це не означає, що шлюб є створений для його задоволення. Що ж робити, щоб, не грішити. Основна чеснота християнина – це чистота. Чистота стосується не лише гріхів розпусти, а будь-якого гріха. Людська природа сотворена бути «в Бозі». Зробити гріх означає викинути людину з її природного середовища. Така людина хворіє, страждає та помирає. Як правило, грішник виправдовує себе, твердячи: «Мені всеодно, що про мене думають люди. Я гордий з того і не маю чого соромитися». Ми мусимо розуміти, що це є природній захист від проблем. І це можна зрозуміти. Але не можна зрозуміти, коли це стає способом життя і засобом пропаганди. Так, як це відбувається під час гей-парадів. – Всечесний отче, у чому причина гомосексуальності як явища? – Причина до кінця не є з’ясована. Ми знаємо, що у більшості випадків – сексуальна розбещеність. Також – коли біс чіпається до людини і штовхає її на певну дорогу. Ми часто говоримо про генетичний спадок людини. І гомосексуалізм не раз помилково зараховують до генетичного спадку людини. Але варто зробити невеличку поправку. Є духовний спадок, який людина отримала від свого діда-прадіда, батька і матері. Крім того, люди дуже полюбляють ходити по ворожках, екстрасенсах, по різних цілителях, котрі є ворожбитами. Отже все, що зв’язано з лікуванням енергіями, це все зв’язано з бісівськими силами. Тому люди мусять від того тікати. Коли особа звертається до ворожки, вона приходить не до людини, але до біса, котрий діє через ту ворожку. Вертаючись додому, вона несе того біса у свій дім. Якщо людина відвідала десять разів ворожку, той біс дістає в десять разів більшу силу над людиною і, відповідно, через них і на всю родину. Не раз люди говорять про «барабашку», полтергейст чи якійсь інші надзвичайні феномени. Екзорцисти пов’язують всі ці речі, пов’язані з бісом, який може чіплятися до певного місця. Якщо тут вчинили вбивство чи хтось наклав на себе руки, чи проводилися спіритичні сеанси, чи грішили багато, – відповідно, в тому місці мають силу більше бісів. Не йдеться про енергії, а саме про бісів. Вони крутяться біля тих місць, які осквернені гріхом. Другий випадок, чому діються у хаті різні речі зв’язаний з людьми. Коли люди ходять до ворожбитів, до екстрасенсів, до цілителів, вони тим самим прикликають бісів до себе і до своєї родини. Коли з якось родини виходить монах, монахиня чи священик, тоді така родина успадковує Боже Благословення. І навпаки, коли в родині є ворожка, чи хтось з родини ходив до ворожок чи екстрасенсів, то діти їхні дістають у спадок злого духа. І саме тут є роз’яснення, чому маленькі діти спокушуються сексуальним потягом. Вдумаймося, що сексуальний потяг у 6-8-річної дитини не є нормальною річчю. Дитина у такому віці мала би бути невинна. Часто самі батьки призводять дітей до гріхів. Є ще інший природній момент содомського гріха. Може бути, що хтось у родині, зі знайомих чи старші хлопці або дівчата ввели їх у той гріх. А це все трактується, як таке, що вони допомогли цій людині зрозуміти свою природу. Неправда. Вони просто розбестили ту дитину, зробили їй велику кривду, котра пізніше переростає у психологічну проблему, а пізніше переростає у духовну. Причина гомосексуалізму завжди лежить у площині гріха. – О. Тарасе, часто можна почути ще таку репліку «Я вважаю, що сексуальна орієнтація – річ приватна. І якщо людина хороша, то яка різниця, з ким вона спить? І чому Церква мала б втручатися у її інтимне життя»? – По-перше, Церква – це ми, люди, котрі визнають себе віруючими. Церква не має нічого до тих, які визнають себе невіруючими чи атеїстами. Церква не має нічого до тих людей, які не визнають себе християнами, а належать до мусульманських, буддиських чи єврейських общин. Церква може лише проповідувати їм Слово Боже. Церква не має влади у первинному її значенні навіть над тими людьми, котрі приходять до храму Божого. Вона має владу учительську. У Церкві є різні покликання – ієрархія церковна, тобто єпископи, священики, диякони. Це люди, які дістали покликання від Бога, але вийшли з-поміж нас. І тому Церква не втручається у приватне життя людини. Але людина, яка приходить до Церкви, вже є її частинкою. Якщо особа вважає себе християнином, вона мусить розуміти, що закон Божий є один для всіх. Звичайно, людина може не зрозуміти закону Божого. Тому є священик, котрий добре розуміє правди віри, які приніс на цей світ Христос і яких навчалися апостоли. Те, що я говорю, теж базується на Біблії, і це можна легко довести. Вікторія СОРОКА, черниця зі Згромадження Сестер Мироносиць