Ісус Христос постійно зазнавав тиску з різних сторін. Люди тиснули на нього своїми очікуваннями і постійно чогось вимагали, не даючи спокою ні на хвилину. Та що б не робив Христос, його не розуміли, критикували і висміювали. На місці Ісуса ми б вже давно опустили руки.

Проте коли ми поглянемо на Христове життя, то зауважимо, що Він зберігав спокій навіть в таких напружених обставинах. Він не переймався зовнішніми обставинами і нікуди не поспішав. Саме спокій допомагав йому справлятися з надмірним стресом. Як Йому вдавалося зберігати спокій в таких умовах? Відповідь очевидна: він знав, як правильно справлятися зі стресом. Якщо ми цього навчимося, то також перестанемо піддаватися тиску і реагувати на стрес.

Самовизначення: пізнання себе

Ісус сказав: «Я - світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Йо 8, 12)»,  «Я – двері» (Йо 10, 9), «Я - путь, істина і життя!» (Йо 14, 6), «Я - добрий пастир» (Йо 10, 11), «Я - Син Божий» (Йо 10, 36). Ісус знав напевно, ким Він був!

Перший принцип для подолання стресу вашого життя гласить: пізнай себе. Це так званий принцип самовизначення. Ісус сказав: «Я свідчу про себе самого» (Йо 8, 18). Самовизначення є визначальним фактором для подолання стресу. Адже, якщо ви не знаєте хто ви, то це за вас вирішать інші. В такому разі ви мимоволі дозволяєте іншим людям маніпулювати вами так, як вигідно їм.  

Часто причиною стресу є те, що ми приховуємо своє «я» під маскою, ведемо подвійне життя і вдаємо когось перед іншими. До цього нас змушує невпевненість в собі, через яку ми змушені грати певну роль і підкорятися певним правилам. Щоб відповідати іншим людям, ми встановлюємо для себе таку високу планку, що попри всі зусилля нам не вдається її досягнути. Само собою це викликає стрес і напругу.

Отже, головний спосіб подолання стресу в нашому житті полягає у досягненні внутрішньої рівноваги. Для цього нам потрібно розуміти не тільки ким ми є, а й кому ми належимо. Ми ж належимо Богові, ми усі – Його діти, послані на цей світ з певною метою.  Щоб справитися зі стресом, ви мусите знати ким ви є. Поки ви перебуваєте у невизначеності, проблема стресу нікуди не зникне.  

Присвята: свідоме прагнення комусь догодити

Другий принцип подолання стресу в житті Христовім знаходиться в Йо 5, 30: «Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене».

Цей принцип звучить так: знай, кого ти хочеш задовольнити. Як би ви не старалися, а всім догодити неможливо. Навіть Ісус не міг догодити всім, тож облиште свої марні спроби! Втім, Ісус відразу вирішив кому догоджатиме – своєму Отцю. На що Бог Отець відповів: «Це Син мій любий, що його я вподобав» (Мт 3,17).

Якщо ж ви не знаєте кому догодити і стараєтесь сподобатися всім підряд, то стаєте вразливими до трьох речей: критики (бо вам залежить, щоб інші мали про вас добру думку), конкурентів (бо ви не одні намагаєтесь комусь догодити) і конфлікту (бо ваші зусилля повинні належно оцінити). Якщо я «шукатиму перше Царство Боже та його справедливість», то все решта мені додасться (Мт 6, 33). Це означає, якщо я зосереджуся на тому, щоб сподобатися Богу, то цим спрощу собі життя. Адже тоді я завжди буду певним у тому, що роблю все правильно, незважаючи на те, що подумають інші.

Ми любимо перекладати відповідальність за наші стреси на інших: «Ти мене змусив… Обставини мене змусили… Це мій обов’язок…». Насправді ми в цьому житті нікому нічого не винні. Коли ми кажемо: «Я мушу, я зобов’язаний», то насправді це означає: «Я роблю такий вибір, бо не хочу відповідати за наслідки». Людину важко примусити робити щось проти своєї волі, тому відповідальність за наші стреси лежить виключно на нас. Ви самі вибираєте чи відчувати тиск з боку інших людей і чи відчувати себе жертвою обставин.

Організація: знати, що ти намагаєшся завершити

Третій спосіб подолання стресу Христос формулює так: «Хоч я і свідчу за себе сам, та свідоцтво моє правдиве, бо я знаю, звідкіля прийшов я і куди йду» (Йо 8,14). Принцип такий: знай, що ти хочеш виконати. Ви теж повинні знати звідки ви і куди йдете. Поки ви не сплануєте свого життя і не встановите пріоритети, то будете виконувати вказівки інших. Це вибір, який ви маєте зробити кожного дня – прожити його згідно своїх пріоритетів чи чиїхось вказівок. Ви самі маєте вирішити, що для вас головне в житті.

Задумайтесь вкінці важкого робочого дня: «Чи я досягнув чого-небудь за цей день? Я потратив багато сил і полагодив багато справ, але чи я зробив щось вартісне?» Врахуйте те, що кількість справ, які ви полагодили, ще нічого не означають. Ви можете метушитися весь день, але так нічого і не зробити.

Натомість планування дня все спрощує. Чітка організація і планування дня знижує рівень стресу, бо тоді ви чітко усвідомлюєте ким ви є, кому ви догоджаєте і чого хочете досягнути. Організація власного дня дуже спрощує життя, тож погляньте на свій розклад дня і визначіться: «Чи я справді хочу так провести цей день? Чи я бажаю протратити двадцять чотири години свого життя на ці заняття?» І не забудьте виділити у своєму щільному графіку хоча б декілька хвилин на молитву.

Зосередження: зібраність думок на чомусь одному

Чи буває так, що вас розривають на всі боки? Одного разу щось подібне сталося з Ісусом. Коли він, діючи згідно свого покликання, збирався йти проповідувати, люди не пустили його. «Як настав день, він вийшов і подався на самітне місце, а люди кинулись його шукати і, знайшовши, хотіли затримати його, від себе не пустити» (Лк 4, 42). Проте Ісус відповів: «Я маю й іншим містам звіщати Добру Новину про Царство Боже, бо я на це посланий» (4, 43). Він не хотів розпорошуватися на дрібниці.

Четвертий принцип подолання стресу гласить: зосередьтеся на чомусь одному. Це принцип концентрації. Ісус володів цим принципом досконало. Незважаючи на всі спроби відволікти його увагу, Ісус сказав: «Перепрошую, але я мушу рухатися до своєї мети». Він продовжував займатися тим, що йому велів Бог: проповідувати царство Боже. Він діяв зосереджено, наполегливо і рішуче.

            Коли я записую на дошці сотню справ, які повинен виконати, то вибираю лише одну, а всі решта стираю. Лише після того, як справу зроблено, я беруся за наступну. Як то кажуть, за двома зайцями поженешся - жодного не впіймаєш, тож виберіть якогось одного.

            Коли ми хапаємося за сто справ одразу, то нічого не досягнемо. Якщо ж ми спрямуємо наші зусилля на конкретну справу, то результат не забариться. В цьому ми можемо пересвідчитися на прикладі Ісуса Христа. Христова цілеспрямованість не тільки допомогла йому здійснити задумане, а й спокійно реагувати на спроби людей його затримати. Опанувавши принцип зосередження, ви також станете спокійнішими і позбудетеся відчуття стресу.

Розподіл обов’язків: не робіть всього самі

Одного разу Ісус «вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього» (Мр 3, 13). Він призначив дванадцятьох своїми апостолами для того, щоб вони слухали Слово Боже і могли проповідувати далі. Іншими словами, Ісус передав їм свої повноваження. Саме в цьому полягає п’ятий принцип: не намагайтеся все виконати своїми силами. Використовуйте принцип розподілу.

Як ви думаєте чому ми вічно такі напружені? Бо думаємо, що на нас тримається цілий світ: «Ось він я – атлант, що тримає на своїх плечах всі турботи світу. Якби не я, то світ би давно завалився». Але, якщо ми дозволимо собі розслабитися, то кінця світу не настане! Христос розумів це. Він відібрав і навчав своїх апостолів, щоб вони допомогли нести його повсякденний хрест. Таким чином він розподілив свої обов’язки між іншими людьми. Він залучив до неї інших.

            Чому ж ми не розподіляємо обов’язків? Чому ми не залучаємо інших? Чому ми все хочемо зробити самотужки? Для цього існує дві причини. Перша причина – це прагнення до досконалості. Ми думаємо: «якщо хочеш зробити щось добре, зроби це сам». Ця ідея сама по собі хороша, але неефективна, бо ми просто фізично не встигаємо всього зробити. Отже, коли ми думаємо, що «ніхто крім мене не зможе цього зробити», то це в нас промовляє егоїзм.

Хіба учні могли виконати Ісусову роботу краще за нього самого? Звичайно, що ні. Тим не менше, він доручив роботу їм. Він дозволив їм вчитися на своїх помилках. Ви маєте зробити подібно. Не позбавляйте інших можливості чогось навчитися!

Друга причина, через яку ми не наважуємося довірити свою роботу іншим це невпевненість в собі: «А раптом хтось інший краще впорається з моєю роботою?» Тобто іншого ми сприймаємо як загрозу. Втім, ви не будете так думати, якщо знаєте ким ви є, кого намагаєтесь задовольнити, чого хочете досягнути і на чому зосередитись. Замість того, щоб робити кілька справ одночасно, залучіть до цього інших людей і ви отримаєте результат.

Медитація: візьміть собі за правило молитву

Ісус часто прокидався «уранці, іще геть за ночі,… і йшов на самоту», щоб помолитися (Мр 1, 35). Шостий принцип подолання стресу гласить: візьміть собі за правило молитву. Він називається принципом медитації. Молитва дає величезне полегшення коли ви перебуваєте у стані стресу. Вона дана нам Богом для того, щоб позбутися наших тривог. Попри всю свою зайнятість Ісус завжди знаходив час на молитву. Якщо вона була потрібною навіть Ісусові, то уявіть наскільки вона потрібна нам! Молитва служить укриттям від життєвих негараздів і стресів. Адже розмовляючи з Богом, довіряючи йому свої думки і шукаючи відповідь на сторінках Біблії ми заспокоюємося. А далі можемо об’єктивно оцінити свої проблеми. (Про те, як зробити молитву свою звичкою, ви можете дізнатися з моєї книги Методи вивчення Біблії)

Корінь багатьох наших проблем у нашій метушливості. Ми не можемо всидіти на одному місці, а тим більше в тишині. Більшість з нас не може висидіти й п’яти хвилин у машині, не ввімкнувши при цьому радіо.

Що ви робите в першу чергу, коли приходите додому, а там нікого немає? Швидше за все ви вмикаєте телевізор чи радіо. Нам незатишно знаходитися в абсолютній тиші – це пригнічує. Але Бог говорить: «Вгамуйтесь і пізнайте, що я - Бог» (Пс 46,11). Єдина причина, через яку стільки людей досі не чують Бога в тому, що вони ніяк не можуть вгамуватися. Вони занадто зайняті, щоб сісти і прислухатися

Людська психіка має одну дуже цікаву властивість: коли люди бачать, що заблудилися, то починають йти швидше, хай і навмання. Це як в тій історії про пілота, який на запитання диспетчера: «Які ваші координати?» відповів: «Я не знаю, але вже скоро буду на місці».

Більшість людей саме так себе і поводять: вони поспішають ціле життя, але не знають куди. Нам потрібно брати приклад з Ісуса, починаючи і завершуючи день молитвою, що є невичерпним джерелом сили.

Дозвілля: знайдіть час, щоб насолоджуватися життям

Якось апостоли зійшлися до Ісуса й розповіли йому про все, що робили і чого навчали. «Він їм і каже: "Ідіть самі одні осторонь, десь на самоту, та й відпочиньте трохи." Бо тих, що приходили й відходили, так було багато, що вони не мали часу навіть щось перекусити» (Мр 6, 31). Сьомий принцип для подолання стресу такий: знайдіть час, щоб насолодитися життям. Це принцип відпочинку і дозвілля. Ісус поглянув на цих людей, які важко пропрацювали цілий день і сказав: «Сьогодні ви заслужили відпочинок. Відпочиньте собі. Приділіть собі трохи часу». Тож вони сіли в човна і відплили у відлюдне місце.

Ще одна причина з якої Ісусові вдавалося справитися зі стресом у тому, що він знав коли можна розслабитися. Часто він ходив на пустелю чи в гори лише для того, щоб відпочити.

Відпочинок та дозвілля повинні займати важливе місце у нашому житті. Таке місце їм відвів Бог, призначивши для людей суботу – день, вільний від усякої роботи. Бог встановив суботу, знаючи, що наші тіло і душа потребують періодичного відпочинку. Берімо приклад з Ісуса, який ніколи не перевтомлювався. Йому вдавалося справлятися зі стресом, бо він знаходив час, щоб насолоджувався життям. Матей і Павло в Новому Заповіті кажуть, що Ісус прийшов «насолоджуватися життям». Ми теж можемо насолоджуватися життям. Павло пише, що Бог «щедро дає нам усього для вжитку» (І Тим 6, 17). Головне знайти рівновагу між працею і відпочинком, яка допоможе нам справлятися зі стресом.

Преображення: довірте свій стрес Христові

Існує ще один принцип подолання стресу, якого Ісус не потребував, бо був Сином Божим, але якого ми потребуємо в силу своєї людськості. Ісус сказав: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий» (Мт 11, 28-30). Отже, останній восьмий принцип подолання стресу звучить так: довірте свій стрес Ісусові. Поки ви не налагодите стосунки з Князем миру, ви не зможете осягнути абсолютного спокою.

Христос може позбавити вас стресів, якими наповнене ваше життя. Просто ви мусите зрозуміти, що першопричиною всіх наших стресів є наші намагання жити окремо від нашого Творця, робити все по-своєму і ставити себе на місце Бога.

А що ж робити взамін? Якщо ви ніколи не замислювалися над тим, щоб присвятити своє життя Христові, то прийшла пора це зробити. Довірте Йому своє життя з усіма його стресами і скажіть: «Господи, обнови моє життя. Дай мені спокій замість неспокою і допоможи наслідувати тебе в стресових умовах».

Не словом, а ділом

1. Які з восьми принципів подолання стресу вам найбільше близькі? Назвіть два-три приклади.
2. Які конкретні кроки ви можете зробити, щоб спростити своє життя вже зараз? Назвіть як мінімум три пункти.