Поставити двокрапку і перечислити всі свої можливості, додати до них старань, наповнити їх змістом. Тоді зрозумієш, що починаєш з початку, повертаючись до тих спогадів, які наштовхують на щось нове, щось особливе.

За таким планом можна діяти, бо життя – це цілий художній твір, і найчастіше в ньому не одна сюжетна лінія.

Ще раз обдумати стратегію, за якою хотітимеш іти, щоби почати свою «обнову» свого справжнього «Я» - щирого та відкритого.

Мова не йде про лицемірство чи дволикість, але про страх, переживання, що часом опановує нас у хвилини непевності чи непорозумінь. І ми втрачаємо сміливість. Коливаємось, думаючи, що не в силі продовжувати писати сторінки свого життя, наповнюючи їх епітетами та порівняннями. Виводимо лише якісь часом безбарвні картини свого мінливого настрою, сумного чи понурого, коли можемо творити описи яскраві.

Але хіба ж немає піднесеного настрою, ключовими словами якого є віра та надія, впевненість, посмішка, радість? Є! Треба тільки наважитись жити з цими елементами, і може тоді ми не будемо так часто застановлятись твердженням «Я починаю все з початку».

Бо, як правило, ці слова линуть з уст тоді, коли ми втомились від боротьби, спроб та марних надій. Але надії марними не будуть ніколи, якщо ти тільки щиро і віддано надієшся, попри обставини життя не втрачаючи віри та мужності.

Радше сказати «Я починаю все з початку», думаючи про власну духовну обнову, обнову внутрішньої сили.

«Зібрати себе до купи» і продовжувати мандрувати життям, цікавлячись, ділячись, діючи собі на користь, а іншим на радість.

Є така думка, що життя, як широка нива, поки перейдеш - і поколешся, і поріжешся на гострій стерні. Але ось тут, згадайте слова Христа…

У світі страждатимете. Та бадоріться! Я бо світ переміг (Йо 16.33).

«Почати все з початку» не обов’язково казати вже у найбільш критичних для нас ситуаціях, коли знемігся, забув, втратив. Але скажи їх швидше, коли не перестаєш починати, шукати, знаходити!

Будьте готовими до дивовижного!

© Анастасія Колосовська