Нам потрібно оптимістично і реально подивитись на світ довкола себе і найперше усвідомити те, що він багатий, правда? В ньому стільки всього, що на аркуші цього паперу не опишеш. А в житті, мабуть, всього і не осягнеш, то малоймовірно, ну хіба що «піти по головам», або загубити себе. Насправді не багато потрібно! Достатньо бути собою і нести свою простоту і любов світу.

А в одній прекрасній пісні так співають:

«Шукай скарби, ти їх знайдеш, шукай,

І віри у добро ніколи не втрачай,

Шукай скарбів, яких не відберуть,

Знаходь їх багатій, щасливим вічно будь!»

Звичайно ж, що ці скарби є у світі, всередині живого організму – людини. А з кожної людини світ і починається. Ми є світом, кожен з нас його творить і саме тому варто збагачувати себе тими якостями, які допоможуть жити тобі і людям, що навколо тебе – тобто сповнюватись чеснотами.

Уявіть лише світ, в якому люди намагаються з усіх сил заповнити простір добром, правда зворушує? Йдеш собі по вулиці, тобі усміхаються, пропонують люб'язно якісь свої послуги, всюди чути: «Роби, роби добро», «будь добрим», «будь привітним і поступливим»! Тобі самому допомагають і ти думаєш, що не байдужий, що тебе помічають...

І знов у відповідь пісня:

«В минулому, або майбутньому

Шукаєм так далеко свого щастя

Воно ж так близько – тільки крок зроби.

Велике відкриття – знайди скарби життя.»

Так далеко, в майбутньому ми думаємо про щось особливе і зворушливе. Чогось постійно чекаємо, але при цьому не шукаємо, а хочемо мати.

Хочемо, щоб нас полюбили, зрозуміли, приймали, а не нехтували, запрошували, а не виганяли, чули, а не просто слухали краєм вуха! Хочемо ж, правда?

А ти почни з себе! Зроби навпаки: полюби, прийми, запроси, пробач, допоможи! Не шукай і не проси постійно - сам ділись. Не прагни постійного розуміння – сам прагни розуміти. Не кричи, що тебе не люблять – сам полюби! І потім, хіба тебе не любить Бог? Кажеш ні, бо чогось не маєш чи не можеш досягти, щось тобі не вдається? Це не є ознакою Божої нелюбові! Бог не може не любити! Він подарував тобі життя, значить хотів тебе бачити у цьому світі, Він дав тобі те, чого не мають інші, значить ти вже особливий в Його очах!

Бог дав тобі цей світ також!

Може варто внести в нього свої власні корективи?

Спробуй змінити щось в собі, додати впевненості, рішучості, просити про розсудливість у Бога і робити все так, наче завтра ніколи не наступить. І тільки через те, щоб ти зрозумів, як важливо саме сьогодні зробити щось милосердне, щось з любові, щось героїчне!

Бо може вже сьогодні цього потребуватиме від тебе світ...

Анастасія Колосовська