У XIV сторіччі там жило молоде подружжя хліборобів — Антоніо й Амата Манчіні. Не мали вони великого маєтку, але хліба було в них доволі і для них самих, і для вбогих, що просили в них милостині. За їхні численні милостині люди любили їх і благословили, а Бог обдаровував їх своїми ласками. Антоніо й Амата гаряче любили Господа й досконало виконували всі Божі й церковні заповіді. Жили спокійно й щасливо, грішників приводили до каяття, а ворогів — до примирення. Люди так і називали їх: миротворці Ісуса Христа.