Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. (Йо. 3, 16)

Щоб говорити безпосередньо про те, хто такий християнин та яка його роль і завдання, перш за все необхідно зрозуміти значення цього слова. Згідно з тлумачним словником, християнин – це особа, яка вірить в Ісуса Христа або в релігію, основану на вченні Ісуса. Хоча таке визначення і є добрим початком для розуміння того, хто такий християнин, однак, як і багато инших світських визначень, воно не передає справжнього біблійного значення цього слова.

Неодноразово можемо зустріти слово «християнин» у Новому Завіті. Християнами почали називатися перші послідовники Христа, ті, що Його бачили, були завжди поруч, слухали та наслідували Його. Офіційно групки людей, котрі почали збиратися у ім’я Христа, було названо християнами трохи пізніше, в місті Антіохії (Ді. 11, 26). Чому вони отримали таку назву? Насамперед тому, що їхній стиль життя відповідав навчанню Ісуса, поведінка, діяльність, мова були иншими, ніж у тогочасного суспільства. Кожен у свій спосіб намагався наслідувати та жити згідно з навчанням Євангелія.

Добре нам відома подія П’ятдесятниці, в час котрої Христос посилає Святого Духа, що сходить на апостолів та в ім’я якого вони ідуть і проповідують Боже Слово, несучи звістку про Воскреслого Христа. Апостол Павло пише: «А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша» (І Кор. 15, 14). Цим самим він стверджує, що ми віримо в Воскреслого Христа, який прийшов на землю для того, щоб визволити нас із тенет диявола, спасти від гріха.

Живучи у хвилі різних випробувань та переслідувань, перші християни намагалися гуртуватися та, збираючись разом, прославляти ім’я Воскреслого Ісуса. Особливо в перші століття та в час, коли почало розвиватися християнство, справжні християни зі щирою відданістю та глибокою вірою ішли на смерть за Христа. Тому ми сьогодні так багато говоримо та наводимо приклад тих мучеників. Однак і тепер можна спостерігати гоніння християн у різних країнах світу. Ми, які називаємося християнами та приймаємо Христа за правдивого Богочоловіка, повинні наполегливо працювати над собою, зростати у досконалості молитви та єднатися з Христом у Пресвятій Євхаристії. У будь-якому куточку світу, де відбувається Літургія, там Христос приносить себе в жертву, і тоді ми стаємо всі однією великою родиною, котра єднається в Христі. Важливим моментом є молитва одне за одного, а особливо за тих християн, які переносять важкі випробування за віру Христову. Молімося, щоб Христос дав їм силу та мужність нести цей важкий, але гідний хрест.

Варто вказати, що значення слова «християнин» зазнало значної деградації на проміжку часу від перших століть і до сьогодення. Що нині вкладають люди у зміст цього слова? Одного разу, під час проповіді, священик сказав: «Спробуймо запитати у пересічної людини-християнина, в якого Бога вона вірить?» Більшість людей на початку розгублюється, на перший погляд питання видається простим, але відповісти відразу важко. А відповідь насправді є дуже простою, варто всього лиш знати шість правд віри, на яких базується вся наша віра в одного Бога, який все сотворив і всім управляє, віра у Пресвяту Трійцю, у безсмертність душі, а найголовніше – у Божу благодать, яка є необхідною до спасіння. Однак знати правди віри і жити ними – це різні речі. Можемо зустріти надзвичайно багато осіб, які не усвідомлюють своєї релігійної постави, проте вважають себе християнами лише тому, що відвідують церкву або живуть у «християнській» нації. Проте відвідання храму, допомога бідним людям або моральний спосіб життя ще не роблять нас християнами. Як сказав один проповідник: «Відвідання церкви не робить людину християнином, так само як відвідання гаража не робить його автомобілем».

Справжні християни – це ті, що розкаялись у своїх гріхах і повірили у воплоченого Сина Божого Ісуса Христа. Христос прийшов на землю для того, щоб відкупити нас від гріхів, відкрити нам двері до раю. Як і дві тисячі років тому, Христос нині приносить себе в жертву на кожній Літургії. Жертва Христа – неоцінений дар для кожної людини. Все, що нам треба зробити, – прийти до храму, де не просто відстояти Літургію, подивитись на красу церкви, на людей, але взяти активну участь у Літургії. Прийняття святого Причастя є одним із основних елементів у Службі Божій. Та людина, котра справді живе з Христом, може назвати себе християнином, Божою дитиною, яка отримала вічне життя в Христі. А ознакою справжнього християнства є любов до ближніх та послух Божому Слову (1 Ів. 2, 4-10). Пам’ятаймо: ми як християни повинні свідчити своїм словом, поведінкою та стилем свого життя! Це неважко, бо Христос є тим, хто допомагає та підтримує протягом нашого життя. Нашим завданняv є довіритись Йому та  стати інструментом у Його руках.